Стяжка – це необхідний елемент підлоги, який служить для вирівнювання або додання жорсткості поверхні, а також для забезпечення теплозасвоєння підлоги. Укладаються стяжки поверх перекриття або тепло- або звукоізоляційного шарів.
Збірні та суцільні бетонні стяжки
За принципом виконання стяжки класифікують на Маячні, суцільні (одношарові або багатошарові) та збірні.
- Маячна використовується у багатьох місцях. Перед заливкою маячної стяжки встановлюються спеціальні маячки, які виставляють за рівнем, після повної фіксації маячків, ллють сяжку для кожного приміщення в індивідуальному порядку та послідовності.
- Суцільні стяжки підлог зазвичай виготовляються з цементно-піщаного розчину, також з гіпсового або ангідридного складів. При цьому одношарова стяжка укладається, як випливає з назви, в один шар необхідної товщини. Багатошарова ж складається з двох або більше шарів, причому кожен шар обов’язково має зчеплення із сусідніми.
До недоліків суцільних стяжок відносять необхідність їх витримки для набору міцності та видалення вологи перед укладанням фінішного покриття. Все це подовжує термін проведення робіт з виготовлення підлоги. А недотримання цих умов може спричинити дефект. - Стяжки збірні припускають наявність складових елементів, готових до укладання та розрахованих на з’єднання швами та передачу навантаження. Як збірні елементи можуть виступати листи або плити з фанери, ДСП і ДВП, гіпсокартону. Перевагою збірних стяжок вважається відсутність “мокрих процесів”. У зв’язку з цим, після виконання стяжки можна відразу приступати до укладання фінішного покриття. Однак використання збірних стяжок можливе не для всіх видів лицьових покриттів.
Класифікація суцільних стяжок
Суцільні стяжки зазвичай виготовляються на цементній основі або основі безводного гіпсу.
Як зробити стяжка для підлоги?
Основне призначення стяжки – вирівняти поверхню, яку настилається підлогу. За існуючою десятиліттями технології виготовлення, плити, що служать підставами для підлог у серійних будинках, робляться гладкими тільки з одного боку – тієї, яка стане стелею квартири нижче.
Сторона, якій належить стати підлогою завжди нерівна, з буграми і западинами, часто з неї стирчать кінці лозин металевої арматури. Крім того, перепади рівня підлоги в квартирі найчастіше досягають 10 см. Навіть нефахівцеві зрозуміло, що на таку поверхню не можна якісно настелити жодне покриття.
Перш ніж укладати стяжку, поверхня бетонної плити очищається від пилу та бруду. Ідеально очистити бетон неможливо, тому поверхня ґрунтується в’яжучими речовинами. Оброблена грунтовкою поверхня забезпечує хорошу схоплюваність зі стяжкою. Це важливо для будь-якої статі, але особливо для керамічної плитки. Якщо стяжка під плиткою погано схопилася з поверхнею плити, то при ходьбі по такій плитці лунатиме характерний стукіт, а згодом підлога стане нерівною і плитка почне відокремлюватися від основи і “вилітати”.
В Україні та Росії зазвичай стяжка виготовляється з сухих бетонних сумішей. Оскільки суміш бетону з піском у будь-якій пропорції – не дуже міцний матеріал, до неї додаються клейкі речовини. Перед тим, як на стяжку буде покладено покриття для підлоги, вона повинна просохнути. Досвідчений майстер будівельної фірми завжди зможе точно визначити рівень вологості стяжки, тут я лише зазначу, що середній термін, необхідний для просушування – 45 днів. Після цього на стяжку наноситься гідроізоляційне покриття, а зверху – листи вологостійкої фанери завтовшки 10–12 мм.
В Україні та Росії зазвичай стяжка виготовляється із сухих бетонних сумішей. Оскільки суміш бетону з піском у будь-якій пропорції – не дуже міцний матеріал, до неї додаються клейкі речовини. Перед тим, як на стяжку буде покладено покриття для підлоги, вона повинна просохнути. Досвідчений майстер будівельної фірми завжди зможе точно визначити рівень вологості стяжки, тут я лише зазначу, що середній термін, необхідний для просушування – 45 днів. Після цього на стяжку наноситься гідроізоляційне покриття, а зверху – листи вологостійкої фанери завтовшки 10–12 мм.
Така підлога висихає набагато швидше за звичайну стяжку (приблизно за 10-15 днів). Безпосередньо на наливну підлогу можна укладати плитку, ламінат та килимові покриття. Для укладання штучного паркету обов’язково необхідний шар фанери. Крім того, шар наливної підлоги має дуже невелику товщину (від 25 мм), що особливо зручно в квартирах з невисокими стелями. Відмінні якості цієї статі зробили його дуже популярним.
Але сумлінний виконроб ремонтної фірми найчастіше запропонує Вам складніший, комбінований варіант. Зробить це він з метою покращити тепло-, шумо-, та гідроізоляційні якості підлоги.
У цьому варіанті на первинну стяжку – бетонну суміш, кладеться другий шар з європейських сумішей, що самовирівнюються. На таку подвійну стяжку наноситься гідроізоляція з каучукової або бітумної мастики, а на неї, звичайно, фанера. На фанеру, своєю чергою, укладають паркет, ламінат або килимове покриття. (Для керамічної плитки фанера, звичайно, не потрібна). Така підлога обійдеться значно дорожче, але й експлуатаційні властивості у неї будуть набагато вищими.
У технології настилання підлогового покриття особливих секретів немає. Для кріплення паркету, ламінату та керамічної плитки існують спеціальні клеї та мастики. Відзначу особливу важливість просушування стяжки для укладання паркету. Якщо стяжка буде надмірно вологою, то дерево відволожиться, покоробиться, і Ваш паркет годиться тільки на викид. При укладанні плитки необхідно робити міжплитковий шов завширшки, як мінімум, 1 мм. Плитка, укладена без шва, в стик, неминуче потріскається від навіть незначних перепадів температури і вологості. Кілька років тому шви між плитками виглядали негарно, але зараз з’явилася велика кількість спеціальних затирок швів найрізноманітніших кольорів. При вдалому підборі відтінку такий шов підкреслить красу малюнка плитки.
Така, загалом, традиційна технологія укладання підлоги, що склалася на сьогоднішній день, але нещодавно на ринку з’явився новий матеріал, розроблений німецькими фахівцями, який може зробити маленьку революцію – сухе стягування. Вона являє собою плити з гіпсовмісної речовини з гідроізоляційним покриттям, які укладаються на сухе засипання або полістирол. Сухе засипання в цьому випадку має функцію, що вирівнює. Плити укладаються один на одного внахлест, для перекриття всіх стиків та забезпечення необхідної жорсткості.
Така стяжка має суттєві переваги. Перше – вона не вимагає просушування. Укладати підлогове покриття можна не вичікуючи 45 діб, як у разі застосування традиційних сумішей, а вже наступного дня. Друге – вона значно легша, ніж традиційні бетонні суміші. Зараз, при оптимальній товщині стяжки від 3-х до 7-ми см, на один квадратний метр доводиться укладати від 70 до 120 кг суміші. Погодьтеся, – це дуже серйозне навантаження на перекриття і стіни будинку, що несуть: для квартири, загальною площею 100 кв. м, потрібно укласти не менше семи тонн бетонної суміші.